Збройна агресія росії проти України спонукала керівництво держави ввести на території нашої батьківщини воєнний стан. Його запровадження, та саме вторгнення вплинули не лише на діяльність державних інституцій, а й на комунікацію в суспільстві. Зміни в комунікації відбулись, як між державними органами та громадянами країни, так і між окремими групами.
Перші тижні активної фази вторгнення характеризувались порушенням комунікації між владними структурами держави й мешканцями, перебої в роботі ЗМІ. Як наслідок певний інформативний вакуум, висунув на першу роль комунікації між людьми соціальні мережі та їх різновид – телеграм-канали. Це дозволило людям активно комунікувати не лише в межах певних соціальних груп, а і в більшому масштабі: населеного пункту, регіону країни чи держави в цілому. Водночас вірогідність інформації, яка поширювалась такими засобами комунікації, часто не відповідала реальному стану речей. Залучення цих ЗМІ в суспільстві призвели до активного використання їх спецслужбами агресора для деструктивного впливу на соціум нашої держави, що мало певні негативні наслідки. Вони проявлялись, зокрема, в розповсюдженні панічних настроїв населення, шпигунства, морального і психологічного вигорання людей, зневірі в Збройні Сили України. Проте у процесі активізації збройного опору агресору ці негативні моменти в нашій державі були переборені.
В ході неодноразового продовження воєнного стану, в населення нашої держави, під час особистої комунікації в побуті, з’явилось більше негативних та песимістичних емоцій. Значною мірою це пов’язано із такими подіями:
- загибель рідних, близьких та просто знайомих людей на війні;
- систематичні повітряні тривоги, атаки ракетами й дронами, трагічні наслідки цих атак;
- поява в суспільстві нової категорії людей, а саме внутрішньо переміщених осіб;
- суттєве погіршення рівня життя спричинене негативними економічними чинниками війни;
- поява ветеранів та людей, які перенесли важкі травми через бойові дії.
Звичним явищем в нашому суспільстві стало обговорення інформації, про яку дізнались з телеграм-каналів, щодо шляхів польоту ворожих ракет і дронів, успіхів вітчизняної ППО, наслідків атак на території України та особисту причетність родичів чи близьких людей до цих негативних процесів.
Ще одним комунікативним моментом, який з’явився з початку мобілізації є обговорення негативних аспектів в діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Численних порушень в діяльності цих служб, пов’язані із перевищенням посадових обов’язків одразу ж розповсюджуються багатьма телеграм-каналами. Без сумніву, до їх поширення причетні й ворожі спецслужби, які таким чином розгойдують ситуацію в нашому суспільстві, посилюють песимістичні настрої серед населення держави, підривають авторитет державних органів та ЗСУ.
Воєнний стан, оголошений в нашій країні, призвів до більшої вимогливості зі сторони громадян, щодо дій представників органів влади й управління нашої держави. Запит на соціальну справедливість в суспільстві значно виріс з початком повномасштабної війни. Тому значну частину комунікації між людьми набуло обговорення тих негативних корупційних явищ в нашому суспільстві, які стали відомими завдяки журналістським розслідуванням чи оприлюдненою інформацією правоохоронних органів України. Причому наслідки таких комунікацій потенційно можуть бути використані нашими ворогами для дестабілізації українського суспільства та створення соціальної напруженості.

З початком повномасштабного вторгнення, в суспільстві з’явилась значна кількість експертів, військових аналітиків, блогерів, які на чисельних YouTube-каналах публікують суб’єктивні оцінки військової ситуації на лінії бойового зіткнення, геополітичних аспектів, які впливають на хід військових дій, корупційних скандалів в нашій державі та оцінки суспільно-політичної ситуації в цілому. Надалі отримана таким чином інформація обговорюється між громадянами країни. Такі комунікації зазвичай мають місце саме в трудових колективах різних установ, організацій та приватних фірм, де люди можуть обмінюватись думками та оцінками події.
Ще один вид спілкування, який з’явився з оголошенням воєнного стану охоплює військових, в тому числі колишніх, звільнених після поранень та цивільними громадянами. Загострене почуття справедливості, неймовірні психологічні стресові ситуації, які довелось пережити військовим під час бойових дій, створюють значний прошарок комунікацій конфліктного типу. І можу спрогнозувати, що таке спілкування між цими категоріями громадян будуть як збільшуватись кількісно, так і набувати більшої гостроти.
Аналіз цієї інформації дозволяє зробити висновки, що повномасштабна війна в країні призвела до появи нових комунікативних аспектів в процесі спілкування між українцями. Причому характерні аспекти мирного часу або зникли зовсім, або ж відійшли на другий план і не часто використовуються під час обговорення в побуті.