Одна маскувальна сітка – це життя десятків наших військових .Засновниця волонтерського центру ім. Пса Патрона - Софія Козлова в інтерв’ю для "ТрибунаЛу" відкриває секрети з плетіння маскувальних сіток для захисників, ділиться ідеєю створення волонтерської організації та розповідає про важливість подібних ініціатив.
Розкажіть як виникла ідея організувати плетіння сіток ?
Я родом із Дніпропетровської області та ще навчаючись у школі, я займалась плетінням сіток у спортивному залі.
Пам’ятаючи про те, що можна займатися справою, яка рятує життя військовим, ми розпочали свою діяльність 25 лютого 2022 року. Узгодивши з адміністрацією гуртожитку Львівської національної академії мистецтв ми вирішили подумати чим може допомогти студент під час повномасштабного вторгнення. Дехто поїхав займатися волонтерством на вокзалі, а ми почали плести маскувальні сітки.
Чим Ви займалися до моменту створення організації ?
Перед початком повномасштабного вторгнення я працювала над бакалаврською роботою. Була студенткою ЛНАМ, навчалась на кафедрі актуальних мистецьких практик. За освітою художниця, працюю з сучасним мистецтвом і зараз беру участь у мистецьких проєктах.
З якими труднощами Ви зіштовхнулися в перші дні повномасштабного вторгнення?
Спочатку було важко знайти основу та матеріали для сіток, адже більшість підприємств не відповідали на дзвінки. Одне з найбільших виробництв матеріалів знаходилось у Харкові та було зачинене через початок військових дій. Через соціальні мережі нам вдалося знайти перші матеріали й відправити сітку на Миколаївський напрямок.
Хто в перші дні долучався до плетіння сіток?
У перші місяці повномасштабного вторгнення плетінням сіток займалися виключно студенти академії мистецтв, які мешкали у гуртожитку, але з часом ми розповіли про себе в інстаграмі, фейсбуці та твітері.
Наскільки активно люди долучаються до плетіння сіток зараз у порівнянні з 2022 роком?
Кількість людей, котрі долучаються до плетіння, на жаль, суттєво зменшилася. Раніше сітки плелися набагато швидше і займалися плетінням навіть на підлозі та була настільки велика кількість людей, що не всім вистачало місця. Приблизно за рік ми випрацювали власну систему виготовлення сіток, тому їх якість покращилася, але рук не вистачає.
З якими матеріалами Ви працюєте та де берете їх?
Наразі ми плетемо зі Спанбонду (агроволокно) – це нетканий матеріал, який кращий ніж тканина в плані вологостійкості, адже завдяки тому, що він пластиковий, сітка не схильна до гниття, цвілі, дії шкідників і не стає важкою в дощовий період. За основу на початку 2023 року ми взяли спортивну сітку і не прогадали, адже її набагато важче порвати. Запити на тканинну сітку надходять тоді, коли потрібно накрити бліндаж або окоп.
Чи зіштовхувалися Ви з емоційним вигоранням?
Я думаю, що кожен, хто веде волонтерську діяльність час від часу вигорає. Викладачка Анастасія Мануляк одного разу сказала мені:
«Термін емоційного життя волонтера складає пів року. Потім це стає частиною життя, аби не бути тягарем.»
Свій тиждень зазвичай планую так, аби декілька днів були вільними від фізичної волонтерської діяльності, тобто проводжу комунікацію і стараюсь відновитися. Дуже важливо зуміти вчасно звернутися до фахівця (психолога) та не покидати волонтерську діяльність. Колектив дуже дружній і згуртований, тому за потреби я можу перекласти свою роботу на помічників. У нас є група для комунікації, де ми розподіляємо справи нашої команди.
Чому на Вашу думку люди стали менш активними у волонтерстві?
Коли я помічаю, що люди, які раніше активно долучалися до плетіння перестали ходити, стараюсь дізнатися в чому причина, адже думаю, що є речі, які б я могла змінити, аби залучати більшу кількість помічників. Найчастіше доводиться чути про те, що люди перегоріли до цієї справи, адже комусь це нагадує початок повномасштабного вторгнення, хтось просто втомився декілька років поспіль плести.
Ця діяльність передбачає собою те, що вам доведеться вибрати спеціальний день, відкласти свої справи та приділити увагу сітці. Зазвичай, аби заохотити підписників у соціальних мережах і знайомих, я кажу, що можна поплести й пів години, адже за цей час заплітається квадратний метр.
З одного боку, я розумію тих хто перестає долучатися, проте з іншого розумію, що плетіння – це не хобі, а діяльність, яка приносить суспільну користь і захищає життя наших воїнів на фронті. Часто у ЗМІ повідомляють про те, що ураженню піддалась техніка, яка не була замаскована належним чином.
Великі маскувальні центри закриваються через нестачу рук і це просто жахливо, адже в Україні маскування сіток не поставлено на військову рейку.
Яку історію з моменту створення організації плетіння сіток Ви вважаєте найбільш пам’ятною?
Я ніколи не забуду перші два тижні повномасштабного вторгнення, коли ми щоденно з 9 ранку до 9 вечора беззупинно працювали, неможливо навіть уявити де ми брали сили, щоб плести без вихідних.
Ще з приємного, люди часто питають який термін життя однієї сітки. Так от нещодавно мені написав військовий, який розповів про те, що сітка, яку ми передали влітку 2023 року не втратила жодну з властивостей, незважаючи на активне використовування, тому рік гарантії на матеріал я можу дати!
Хто або що мотивує Вас найбільше?
Мої замовники. Наша армія, Збройні Сили України дають наснагу не здаватися і робити якомога більше та якісніше. Неможливо описати словами емоції, які мене переповнюють, коли я отримую повідомлення вдячності від наших хлопців. Це – найкраща підтримка та мотивація.
Якою Ви бачите Україну через 10 років?
Хотілося б бачити Україну Незалежною та квітучою, проте я не військовий аналітик, мої знання дуже обмежені, тому мені важко робити прогнози, враховуючи те, що зараз побутує думка, ніби краще не робити прогнозів більше аніж на місяць вперед.
Адреса волонтерського центру ім. Пса Патрона - вул. Кримька 30. Запрошуємо Вас приєднуватися до плетіння маскувальних сіток!