Сергій Тітаренко – керівник абілітаційного процесу Lviv Habilitation Center (HUB), окрім цього, він практикуючий психолог та ветеран. Чоловік у минулому був військовим льотчиком. 4 червня 2014 року під Словʼянськом отримав поранення під час того, як його вертоліт був збитий. Пройшовши на власному досвіді лікування, реабілітації і виклики сьогодення, зрозумів, що це безперервний процес, щодня виклик за викликом.
Львівський абілітаційний центр – це унікальний заклад в Україні, що підтримує ветеранів та цивільних людей, які постраждали внаслідок війни, допомагаючи їм адаптуватися до побутових та соціальних ситуацій, зважаючи на нові реалії.
«Ми – навчаємо бути лідерами думок. На мою думку, людина, яка віддала частину життя та здоров’я за країну, повинна розбудовувати і реорганізовувати цю державу, бути провідником у суспільстві».
Журналістка медіа “ТрибунаЛ” поспілкувалася із керівником центру та дізналася про ідею створення Lviv Habilitation Center, концепцію простору, абілітаційні напрями. Також керівник центру розповів про складні моменти роботи.
-Розкажіть про ідею створення хабу і труднощі відтворення цієї ідеї?
-Цей проект від Альянсу громадського здоров'я, наша менеджерка працювала там і вела декілька проєктів-прихистків по всій Україні. Один з таких був розташований у Львові, на вулиці С. Крушельницької. Туди час від часу навідувалися ветерани, під час того, як проходили у Львові лікування чи реабілітацію, але через те, що це староавстрійська забудова, про інклюзивність не могло йти й мови.
Сергій ділиться, що саме так і виникла ідея знайти або переробити приміщення з максимальною архітектурною доступністю. Знайшовши приміщення, менеджерка та керівниця проєкту HAB Анна та її команда почали його перелаштовувати. Трапилося так, що коли Сергій їхав на крайній робочий день на попередній роботі, йому зателефонувала Анна з проханням допомогти в облаштуванні цього простору.
Спільними зусиллями Сергія та Анни з'явилася ідея абілітаційного центру, так 7 березня 2024 року відкрився простір про ветеранів та для ветеранів.
-Поясніть чому обрали темою проєкту саме абілітаційний центр?
-В нашому законодавчому полі такий термін, як абілітація, не часто використовується, визначається як: «сукупність заходів реабілітації, що допомагають особам з вродженим обмеженням життєдіяльності або таким, що виникли у ранньому віці, досягти максимального рівня функціонування при взаємодії з навколишнім середовищем З урахуванням сьогоднішніх умов, коли потрібно навчити людей з інвалідністю жити далі з їхньою травмою, якою б вона не була, окрім цього, навчити жити тих, хто з ними поруч, абілітація у нашому розумінні, як термін, отримала ширше значення.
Проект грантовий, грантодавці – це американська фармацевтична компанія та британська християнська організація.
-Як саме проходить абілітаційний процес?
-Ми створили курс, який триває 21 день та складається відповідно до запиту людини. Зараз у нас черга на 1,5 місяці вперед, хоч розпочинали з 10-12 резидентів. Також ветерани та члени їхніх родин, які проживають у Львові, мають можливість навідуватися до хабу амбулаторно, до того ж не комплексно, а за певним запитом.
Заняття можливі як групові, так і індивідуальні, в залежності від запиту.
-Хотілося б детальніше дізнатися про те, які напрями існують у вашому центрі, розкажіть, будь ласка, про них детальніше.
-У нас працюють 3 психологи, є такі напрями, як біосугестивна та психоендукативні терапії і не лише. Є окрема група, яка називається "Для тих, хто чекає", також є реабілітолог-ерготерапевт для підтримки фізичного стану після реабілітації. Також маємо багато спортивних напрямів, у самому хабі проходять заняття з кросфіту з тренером, який розробив програму занять для людей з різними типами інвалідності, також є заняття з настільного тенісу. Пропонуємо багато виїзних пропозицій: джиу-джитсу, стрільба з луку, плавання. До речі, у нас є колаборація з тренером Богданом Гріненком, параолімпійським чемпіоном, який сам має ампутацію, хлопці показують непогані результати. У нас є спортивно-бальні танці, які з'явилися завдяки одному з наших резидентів, який, маючи високу ампутацію ноги, хотів повернутися до свого бального минулого. Арт-терапія, зоо-терапія, горо-терапії також у нас вітаються.
-Чи багато звертається до вас людей, які не пов'язані з військовою діяльністю, але постраждали через воєнні дії?
-У відсотковому співвідношенні 15-20%, але якщо порівняти кількість цивільних, що постраждали від війни, і членів родин резидентів, то, звісно, родин більше, але робота з ними відрізняється.
-У вас все відбувається за власної ініціативи чи ви прислуховуєтесь до резидентів?
-Звісно, прислуховуємося і максимально налагоджуємо комунікацію, створюємо умови побуту, але, звичайно, є дисципліна.
-До вас, мабуть, звертаються ветерани різних вікових категорій, чи є для них спеціалізовані пропозиції?
-Конкретних немає, ветерани похилого віку беруть участь у тому, що їм цікаво і що дозволяє їхній фізичний стан: різноманітні майстер-класи або ж ті самі танці.
-Що у вашій роботі найскладніше?
-Складно пояснити людині важливість абілітаційного процесу, змотивувати її та допомогти наважитися на цей процес.
-Як вам вдається утримувати цю мотивацію?
-Шляхом змін. Коли є посттравматичне зростання, ти можеш говорити не лише про війну, тобі не соромно ходити по вулиці, маючи ампутовані кінцівки, і не страшно говорити з людьми – це крутий результат, якого ми допомагаємо досягти.
-З ким працювати найважче?
-Особисто для мене – з ветеранами, які мають алко- чи наркозалежність, навіть якщо вони знаходяться в стані ремісії. Підвищений емоційний фон, який потрібно постійно стабілізувати, це все ускладнює процес допомоги.
Також, після проходження курсу ветерани можуть відвідувати хаб амбулаторно і проходити, наприклад, ще додатково 10 сеансів масажу. Також є можливість зв'язатися з нами онлайн, де ми разом сідаємо і говоримо, ділимося своїми надбаннями, проблемами і досвідом, разом знаходимо спільне рішення.
-Як змінився центр за цей рік?
-Він максимально наситився, додавати щось сюди беззмістовно. Наша ціль не створити осередок, а навпаки — концепцію, за якою можна буде відтворити такий самий хаб у будь-якому куточку України. Ми усією командою Lviv Habilitation Center хочемо надалі допомагати і продовжувати робити свою справу.
Центр пропонує:
• Проживання в безбар’єрному середовищі.
• Психологічну підтримку та тренування соціальних навичок.
• Навчання основам самостійного життя: гігієни, куховарства, тайм-менеджменту.
• Розвиток комунікативних та фінансових навичок, а також допомогу в соціалізації.
Для участі в програмі необхідно бути стабільним фізично та психологічно після фізичної реабілітації.
Більше інформації можна знайти на офіційному сайті центру habilitation.com.ua.
Автор: Косопльоткіна Анастасія