У вересні, коли Україна відзначає День кіно, у Вінниці відбувся 16-й Всеукраїнський фестиваль екранних мистецтв «Дніпро–cinema» ім. Данила Сахненка. Цей фестиваль уже понад п’ятнадцять років є важливою платформою для обміну досвідом та творчими ідеями кінематографістів з усієї України, а також із закордонними колегами.
Цьогоріч на конкурс було подано 99 робіт у різних номінаціях, а серед учасників — кінематографісти з Києва, Одеси, Харкова, Львова, Івано-Франківська та інших міст, а також із Німеччини, Норвегії та Франції. Фестиваль відбувся завдяки ініціативі Національної спілки кінематографістів України, підтримці Держкіно та сприянню організації «Спільна Перемога».
Окрім звичних номінацій, цьогоріч з’явилась й одна нова: «ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ», в якій будуть показані фільми про наших захисників і захисниць. Особливої уваги цього року заслуговувала номінація «Документальне кіно». У цій категорії львівський режисер і продюсер Іван Рибак презентував свій короткометражний фільм «Скеля» — стрічку, яка вже отримала визнання на фестивалі документалістики «Війна в об’єктиві» у Львові цього літа.
Документальний фільм «Скеля» розповідає про волонтерів та активістів, які об’єдналися заради допомоги армії та наближення перемоги України. У центрі сюжету — історія Андрія Струка, викладача та голови громадського формування «Скеля», який поєднує роботу з молоддю та підтримку військових. Поряд із ним — Андрій Савка, що забезпечує фронт антидроновими сітками та транспортом, а також Марія Городецька, котра згуртувала жінок Перемишлянщини для приготування домашніх страв для захисників. Ця стрічка стала своєрідною хронікою сучасного волонтерського руху, а її показ на всеукраїнському рівні у Вінниці підкреслює, що документалістика сьогодні відіграє важливу роль у збереженні пам’яті про події війни.
Не менш важливою подією для Львівського осередку НСКУ стала зустріч Івана Рибака з Олесем Саніним — відомим українським режисером, автором таких робіт, як «Мамай», «Поводир», «Довбуш», а також низки документальних фільмів. Творча розмова авторів мала символічне значення: один — визнаний майстер українського кіно, інший — режисер і продюсер, який працює у сфері документалістики й привозить на фестивалі фільми, що фіксують живу історію. Обговорювали як роль документального кіно в умовах війни, так і нові підходи до збереження історичної пам’яті. Для Івана Рибака ця зустріч стала джерелом натхнення та підтвердженням, що робота документалістів сьогодні надзвичайно потрібна.
Фестиваль «Дніпро–cinema» традиційно поєднав покази фільмів, творчі дискусії, лекції та вшанування пам’яті видатних діячів кіно. Публіка у вінницькому кінотеатрі «Родина» протягом трьох днів мала змогу побачити десятки конкурсних робіт, а також спеціальні покази, зокрема реконструкцію фільму «Запорозька Січ» до 150-річчя Данила Сахненка.
Цьогорічний фестиваль вкотре довів, що українське кіно народжується не лише у столиці, а й у регіонах, і саме тут з’являються проєкти, які формують культурну й історичну пам’ять країни. Участь львівських кінематографістів, зокрема Івана Рибака з його «Скелею», стала частиною цього процесу. На фестиваль Іван Рибак прибув разом із Михайлом Хвойницьким, очільником Львівського обласного осередку Національної спілки кінематографістів України, що підкреслює активну присутність львівської школи кінематографії на всеукраїнському рівні.
Авторка: Діана Кільян
