«Віра сильніша за страх» – інтерв’ю з військовослужбовцем Миколою Петрусем

У світлі тяжкої реальності вже два роки триває повномасштабна війна, яка невпинно визначає долю країни та її героїв. Микола Петрусь із позивним "Батя" - боєць 41-ої окремої механізованої бригади, який з перших днів встав на захист країни та перебував на багатьох напрямках, де точаться запеклі бої. Що спонукало чоловіка піти до війська, як вдається не ламатися морально, та що потрібно робити тилу, аби фронту було легше - дізнавалися журналісти "ТрибунаЛу".

Чим ви займались до початку повномасштабного вторгнення?

Перед повномасштабним вторгненням я працював у поліції 25 років. Однак, коли розпочалася війна, вирішив служити на фронті замість свого сина.

Як ви вирішили встати на захист України?

Вирішив встати на захист України з перших днів війни. У моїй великій сім'ї - 5 братів, 4 сестри та багато племінників. Один із них також служить і я відчув, що теж повинен йти захищати Батьківщину. Це питання стосується та буде стосуватися кожного з нас.

Чи можете пригадати про один із найважчих для Вас боїв?

Найважчий бій для мене відбувся в перші дні, коли ми були в Лисичанську. Пригадую, як о 5 годині ранку, розпочався ракетний обстріл, поруч із моєю машиною влучив снаряд, піднімаючи її вгору. Для мене це було моє перше бойове хрещення.

Як ви взаємодієте з місцевим населенням на окупованих територіях?

На окупованих територіях взаємодіємо з місцевим населенням обережно. Багато щирих українців виїхали, залишились лише колаборанти. Ми утримуємо мінімальний контакт з ними, оскільки не можна відноситися так, як вони відносяться до наших військових, які кожен день віддають своє життя за нашу країну.

Що потрібно робити тилу, аби було легше фронту?

Для того, щоб на фронті було легше, тилу необхідно активно допомагати Збройним Силам України. Без ефективної підтримки ми не зможемо утримувати жодної позиції. Я приїхав у Львів, це моя Батьківщина й тут часто здається, що війна вже минула. Однак, люди не завжди розуміють, що загроза є реальною. Потрібно пояснювати, що ворог може прийти до нас і зруйнувати все. Саме тому важливо залучати тих, хто зараз знаходиться в безпеці, до підтримки та розуміння, що війна триває та наша країна потребує єднання та підтримки кожного.

Які російські злочини найбільше Вам запам’яталися?

Особисто для мене першим злочином було вторгнення на нашу землю та жорстоке знущання з українського народу. Вірю у те, що карма обов'язково повернеться до тих, хто завдав страждань. Ми пам'ятаємо страшні події в Бучі, Ірпені, Маріуполі, а тепер серце заболіло за Авдіївку. Ці злочини свідчать про жорстоку агресію, яка повина мати свої наслідки.

Як Ви оцінюєте мобілізацію на нинішній час?

Важко назвати це мобілізацією, оскільки спостерігається велика втрата мотивації серед людей. На початку вторгнення були черги до військоматів, але зараз цей процес лякає людей. Замість того, щоб мотивувати, створюється атмосфера страху. Важливо змінити підхід, щоб чоловіки самі бажали приходити та записуватися до Збройних Сил, розуміючи важливість їхньої ролі в захисті країни. Люди втікають, бо немає достатньої підтримки та ресурсів для повноцінного служіння. Необхідно створити умови, які дозволять кожному відчувати свою важливу роль.

Чи поділяєте ви думку про те, що воювати підуть усі?

Так, я поділяю думку, що війна торкнеться кожного. Важко уявити ситуацію, де одні воюють, а інші розважаються. Це загрожує всім, і кожна людина повинна відчувати свою відповідальність.

Якою ви бачите Україну через 10 років?

Через 10 років я бачу Україну як центр Європи, місце, де наші діти зможуть жити щасливо. Вірю, що в цей період зміниться правління на краще та ми спільно будемо будувати країну, яка буде символом розвитку, справедливості та соціального благополуччя.

Що ви бажаєте сказати тим, хто розглядає можливість вступу до військової служби?

Тим, хто розглядає можливість вступу до військової служби, хочу сказати, що це велика відповідальність та знак великої відданості країні. Пам'ятайте, ви вносите свій вклад у становлення сучасної та ефективної армії, і ваша служба може мати значущий вплив на майбутнє нашої країни.

Журналістка - Марія Гураль

ГО "Право та Справедливість" - незалежне медіа "ТрибунаЛ"

3 2 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Scroll to Top