Повномасштабна війна в Україні проти росіян ще триває й наша держава не має іншого вибору, окрім як захищатися. Про нюанси процедури мобілізації сьогодні, залучення громади до захисту своєї країни, а також про можливості підтримки Збройних Сил України, розповідає в інтерв'ю "ТрибунаЛу" військовослужбовець - Юрій Прокулевич.
У якій бригаді Ви служили та на яких напрямках воювали?
Спочатку я потрапив у 131 окремий розвідувальний батальйон, тобто напрямок Маріуполя. У 2015 році демобілізувався, після чого протягом чотирьох років допомагав «Правому сектору». У 2019 році підписав контракт з 80 десантно-штурмовою бригадою, де боронив Україну до поранення. За час повномасштабної війни був на всіх напрямках, окрім Маріупольського.
На фронті Юрій отримав поранення. Йому довелося побувати у декількох стабілізаційних пунктах: спочатку Краматорськ, потім Дніпро та Кропивницький й зараз лікування продовжує у Львові.
З якими труднощами Ви зіштовхнулися в цивільному оточенні?
Найважчим для мене це зіткнення з байдужістю суспільства. Страшно те, скільки людей намагаються уникнути мобілізації, шукаючи закони та звертаючись до Конституції замість того, щоб стати на захист нашої держави. Воює молодь, і я розумію, що не вистачає старших чоловіків, адже великою мірою це також і їхня відповідальність, враховуючи те, що вони обирали владу України.
Розкажіть, яка процедура мобілізації сьогодні?
Якщо людина знята з обліку в одному ТЦК за місцем прописки, але не прописалася в іншому, тоді приходить повістка про те, що потрібно з’явитися й оновити свої військово-облікові дані. Необхідно пройти ВЛК і співбесіду з офіцерами, після чого буде визначений ступінь придатності та готовності до військової служби.
Як часто потрібно поновлювати дані у ВЛК чоловікам призовного віку?
Кожних пів року з моменту початку повномасштабного вторгнення необхідно це робити. Якщо ви змінюєте місце проживання, варто одразу ж звернутися до ТЦК нового міста чи району міста. Це вбереже вас від зайвих проблем: після неявки на ВЛК людину подають у розшук, а за ст. 336 ч. 1. "Ухилення від мобілізації" передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від трьох до п’яти років.
Якими повинні бути дії чоловіка, якому вручили повістку?
Є два типи повісток. Перша передбачає зібрання пакета необхідних документів для уточнення даних. Після отримання результатів тестів, знаючи, що ви придатні потрібно звернутися у підрозділ, куди скеровують й дізнатися, коли розпочинається служба. Друга повістка передбачає уточнення даних через місяць аби стати на облік.
А якщо людина відмовляється?
На мою думку, воювати повинні свідомі та небайдужі громадяни. Захисники точно знають чому вони на фронті, а з людьми, які не вмотивовані виникає багато труднощів та проблем.
Як можуть підготуватися до служби у війську цивільним?
В першу чергу треба цим цікавитись. Матеріалу досить багато, офлайн тренінги, курси з медицини, також у кожного зараз є знайомий військовий, який міг би розповісти що і як. Просто цього треба захотіти. Немає бажання в наших людей, це головна проблема. Багато хто забув, що в нас війна.
Як Ви ставитеся до мирних пікетів, метою яких є демобілізація військовослужбовців?
Я згоден з тим, що демобілізація повинна бути вже давно, але для її проведення необхідно замінити хлопців на фронті. Є військові, котрі захищають нас з 2019 року й практично не були вдома, вони втрачають свою боєздатність і їм буде важко жити у суспільстві, яке ми бачимо сьогодні.
Які внутрішні трансформації Ви відчували протягом останніх 10 років?
Внутрішньо, звісно, відчуваю втому, але в мене багато мотивації та наснаги знищувати ворога. Я розумію, що моя робота важлива, знаю чому продовжую виконувати свою роботу виключно згідно з законом, але хотілося б бачити менше байдужості та зневаги до нас.
Повістка це не страшно!
Як на мене, немає причин боятися повісток та мобілізації, вже давно прийшов час обороняти нашу землю. Якщо не хочете захищати Україну, подумайте про найрідніших, адже ворог не «десь там», він поряд!
